Нерафінована соняшникова олія оптом: важливі показники якості

При закупівлі соняшникової олії оптом назви «нерафінована» недостатньо, щоб оцінити конкретну партію. Покупцеві потрібно знати вид олії, ґатунок і фактичні лабораторні показники: кислотне та пероксидне число, вміст вологи, нежирових і фосфоровмісних речовин, колірне число.

Тому дві пропозиції «нерафінованої соняшникової олії» можуть відрізнятися не лише ціною. Відрізнятися можуть технологія отримання, допустимі параметри та фактичний стан продукту.

Правильне порівняння починається зі специфікації партії, а вже потім - із ціни за тонну.

SeedWay Oil виробляє нерафіновану невиморожену соняшникову олію. У виробничій документації підприємства для цієї продукції зазначено ДСТУ 4492:2017.

Що означає «нерафінована соняшникова олія»

Нерафінованою є олія, з якої повністю або частково не видалені супутні речовини. Але це не означає, що продукт взагалі не проходить технологічної обробки або контролю якості.

Важливо не змішувати поняття «нерафінована», «невиморожена», «пресова» та «екстракційна». Вони описують різні характеристики продукту.

ДСТУ 4492:2017, зокрема, виділяє нерафіновану невиморожену соняшникову олію, яка за способом отримання може бути пресовою, екстракційною або сумішшю пресової та екстракційної. Для неї передбачені вищий, перший і другий ґатунки.

Тому перед оцінкою лабораторних цифр потрібно спочатку встановити, який саме продукт пропонує постачальник.

Чому фрази «відповідає ДСТУ» недостатньо

ДСТУ не встановлює одну універсальну цифру для всієї нерафінованої олії.

Наприклад, для нерафінованої невимороженої соняшникової олії максимальне кислотне число залежить від ґатунку:

• вищий - 1,5 мг КОН/г;
• перший - 4,0 мг КОН/г;
• другий - 6,0 мг КОН/г.

Так само відрізняються допустимі колірне число, вміст фосфоровмісних речовин і нежирових домішок.

Отже, напис «ДСТУ 4492:2017» ще не дає покупцеві повної характеристики товару. Потрібно знати ґатунок і бачити фактичний лабораторний аналіз конкретної партії.

Особливо це важливо для підприємств, які купують олію як сировину для подальшої переробки. Їхня контрактна специфікація може встановлювати жорсткіші межі, ніж максимально допустимі показники стандарту.

Що дивитися у паспорті якості

Паспорт або протокол аналізу потрібен не для формальної фрази про відповідність нормативному документу. Його основна цінність - фактичні параметри партії.

Перед закупівлею варто перевірити:

• точну назву і вид олії;
• ґатунок;
• ідентифікацію партії;
• стандарт або погоджену специфікацію;
• кислотне число;
• пероксидне число;
• вологу та леткі речовини;
• нежирові домішки;
• фосфоровмісні речовини;
• колірне число;
• дату проведення аналізу.

Принцип простий: норматив показує максимально допустиму межу, а лабораторний документ - фактичний стан продукції.

Наприклад, якщо для певного ґатунку допускається кислотне число до 4,0 мг КОН/г, це зовсім не означає, що конкретна партія має показник саме 4,0. Фактичне значення може бути нижчим.

Кислотне число: що показує цей параметр

Кислотне число характеризує кількість вільних жирних кислот в олії. Їхній вміст зростає внаслідок гідролітичних змін жиру, тому показник використовують для оцінки стану сировини та продукту.

Для нерафінованої невимороженої олії ДСТУ 4492:2017 встановлює різні максимальні значення залежно від ґатунку: 1,5; 4,0 і 6,0 мг КОН/г.

Для покупця важлива не тільки відповідність верхній межі, а фактична цифра у запропонованій партії.

При цьому неправильно оцінювати якість лише за кислотним числом. Воно характеризує один процес і має розглядатися разом з іншими лабораторними показниками та призначенням продукції.

Пероксидне число: навіщо контролювати окиснення

Пероксидне число характеризує первинні продукти окиснення жирів.

На нього можуть впливати умови та тривалість зберігання, температура, контакт із киснем та інші фактори. Тому показник допомагає оцінювати окиснювальний стан продукту.

Для нерафінованої невимороженої соняшникової олії ДСТУ 4492:2017 встановлює пероксидне число не більше 10 ½ О ммоль/кг.

Кислотне і пероксидне число не замінюють одне одного. Підвищення кислотного числа пов’язане передусім із накопиченням вільних жирних кислот, тоді як пероксидне характеризує інший процес - первинне окиснення.

Тому при оптовій закупівлі доцільно запитувати обидва фактичні показники.

Волога та нежирові домішки

Навіть невеликі частки компонентів, які не належать до жирової фази, контролюються окремо.

Для нерафінованої невимороженої олії ДСТУ встановлює масову частку вологи та летких речовин:

• до 0,20% для вищого ґатунку;
• до 0,20% для першого;
• до 0,30% для другого.

Для нежирових домішок межі становлять відповідно:

• до 0,05%;
• до 0,10%;
• до 0,20%.

Тут також важливо розрізняти допустиму межу та фактичний результат лабораторії. Покупець порівнює не тільки те, чи «вписується» олія в стандарт, а наскільки конкретна партія відповідає його власним технологічним вимогам.

Фосфоровмісні речовини та колірне число

Фосфоровмісні речовини пов’язані насамперед із присутністю фосфоліпідів. Для підприємства, яке планує подальшу переробку або рафінацію нерафінованої олії, цей показник має практичне значення.

Для невимороженої нерафінованої олії ДСТУ встановлює вміст фосфоровмісних речовин у перерахунку на стеароолеолецитин:

• до 0,40% для вищого ґатунку;
• до 0,60% для першого;
• до 0,80% для другого.

Колірне число характеризує інтенсивність забарвлення олії. Максимальні значення для тих самих ґатунків становлять відповідно 15, 25 і 35 мг йоду.

Ці показники добре демонструють, чому не можна виривати одну цифру зі стандарту. Наприклад, «25 мг йоду» має зміст тільки тоді, коли відомо, для якого виду й ґатунку олії вона наведена.

Пресова та екстракційна олія: у чому різниця

Пресову олію отримують механічним віджимом підготовленої сировини. Після пресування частина олії залишається у твердому матеріалі.

При подальшій екстракції залишкову олію вилучають за допомогою розчинника. Це дозволяє збільшити загальну глибину вилучення.

ДСТУ 4492:2017 передбачає нерафіновану невиморожену олію пресового, екстракційного походження або суміш пресової та екстракційної. При цьому нерафінована пресова олія другого ґатунку, а також екстракційна олія та суміш пресової з екстракційною призначені для промислового перероблення на харчові цілі.

Для екстракційної олії окремо контролюється температура спалаху - не нижче 225 °C.

На SeedWay Oil виробничий цикл включає механічне пресування і подальше вилучення залишкової олії в екстракційному цеху. Для цього використовується екстрактор карусельного типу YJP500, а розчинник працює у закритому технологічному циклі.

Водночас спосіб роботи підприємства не замінює специфікацію товару. При закупівлі потрібно уточнювати характеристики саме тієї олії, яку пропонують до відвантаження.

Чому не варто порівнювати пропозиції тільки за ціною

Нижча ціна за тонну не завжди означає економічно кращу пропозицію.

Припустимо, один постачальник пропонує дешевшу партію, але її фактичні показники знаходяться ближче до допустимих меж. Інша партія коштує дорожче, проте краще відповідає специфікації виробництва покупця.

Для підприємства, яке планує подальшу рафінацію, різниця у вихідних характеристиках може впливати на наступні технологічні операції.

Тому пропозиції доцільно порівнювати в такій послідовності:

вид і ґатунок → лабораторні показники → відповідність власній специфікації → ціна → умови поставки.

Ціна без характеристик партії дає лише частину інформації.

‍