Ріпаковий чи соняшниковий шрот: у чому різниця і що вибрати

Ріпаковий і соняшниковий шрот використовують як білкову кормову сировину, тому при закупівлі їх часто порівнюють між собою. Найпростіший підхід - подивитися на протеїн і ціну за тонну. Для реального вибору цього недостатньо.

Шроти отримують із різної олійної сировини, тому вони відрізняються за складом і характеристиками, які потрібно враховувати в рецептурі. Для ріпакового продукту окремої уваги можуть потребувати глюкозинолати, а для соняшникового суттєве значення має частка оболонкових компонентів, яка пов’язана з рівнем клітковини.

Тому питання варто ставити не так: «який шрот кращий?», а так: «які показники мають дві конкретні партії та яка з них краще відповідає потрібній рецептурі?».

Що спільного у ріпакового та соняшникового шроту

Обидва продукти отримують під час переробки олійних культур після вилучення основної частини олії.

У твердому продукті залишаються протеїн, клітковина, мінеральні та інші компоненти вихідної сировини. Завдяки цьому шроти використовують як кормові інгредієнти та джерела білка у комбікормових рецептурах.

Однак саме слово «шрот» не означає однакового складу.

Ріпак і соняшник відрізняються за будовою та хімічним складом насіння. На характеристики готового продукту також впливають якість вихідної сировини, підготовка до переробки, ступінь відділення оболонок і технологія вилучення олії.

У продуктовому асортименті SeedWay Oil зазначені як соняшниковий, так і ріпаковий шрот. При оцінці партії основою для рішення мають бути її актуальні лабораторні показники.

Протеїн: чи можна просто вибрати більший відсоток

Протеїн - один із перших показників, на який дивиться покупець кормової сировини.

Для соняшникового шроту в нормативній базі SeedWay Oil зазначено не менше 39% сирого протеїну в абсолютно сухій речовині.

Для ріпакового шроту підтвердженої внутрішньої специфікації в наявних матеріалах немає. Тому при закупівлі потрібно використовувати лабораторні характеристики конкретної партії, а не умовний «середній протеїн ріпакового шроту».

Є ще один нюанс - база, на якій наведено показник.

АСР означає абсолютно суху речовину. Якщо протеїн одного шроту вказаний в АСР, а другого - для продукту з фактичною вологістю, безпосередньо порівнювати ці два відсотки неправильно.

Спочатку показники потрібно привести до однакової основи.

Тому запитання постачальнику має звучати не тільки «скільки протеїну?», а й «на яку основу наведений цей показник і чи стосується він саме поточної партії?».

Клітковина: чому її потрібно дивитися разом із протеїном

Високий протеїн сам по собі ще не визначає придатність шроту для конкретної рецептури.

Для соняшникового продукту важливою складовою є лушпиння. Чим більша частка оболонкових компонентів залишається у шроті, тим помітніше це може впливати на рівень клітковини та концентрацію інших поживних речовин.

У нормативній базі SeedWay Oil для соняшникового шроту зазначено не більше 23% сирої клітковини в абсолютно сухій речовині.

Ріпаковий шрот також містить клітковину, але його склад формується вже іншою вихідною сировиною. Підтвердженої специфікації ріпакового шроту SeedWay Oil у нашій базі немає, тому для порівняння потрібен фактичний лабораторний результат.

Практично це означає, що протеїн і клітковину варто оцінювати разом.

Партія може мати привабливий показник білка, але інші характеристики можуть обмежити кількість такого продукту в конкретній рецептурі. Саме тому вибір тільки за максимальним протеїном часто дає неповну картину.

Глюкозинолати - окремий фактор для ріпакового шроту

Ріпак має специфічну особливість, якої немає при оцінці соняшникового шроту, - глюкозинолати.

Це природні сполуки ріпакової сировини, вміст яких може мати значення при кормовому використанні продукту. Тому для рецептур, де цей параметр критичний, його потрібно перевіряти окремо.

У лабораторній базі SeedWay Oil визначення глюкозинолатів передбачене для насіння ріпаку.

Але це важлива межа: показник насіння не можна автоматично переносити на ріпаковий шрот після переробки.

Для готового шроту потрібен окремий аналіз або специфікація конкретної партії.

Цей приклад добре показує, чому ріпаковий і соняшниковий шроти не можна коректно порівняти тільки за двома колонками «протеїн» і «ціна».

Залишковий жир і вологість

Ще два показники, які варто перевіряти, - жир і вологість.

Залишковий жир показує, скільки олії збереглося в твердому продукті після переробки.

Для соняшникового шроту в нормативній базі SeedWay Oil зазначено не більше 1,5% жиру. Для ріпакового шроту підтвердженої внутрішньої цифри немає, тому її потрібно брати з аналізу партії.

Вологість важлива з іншої причини.

Покупець платить за фізичну тонну товару, а частину цієї маси становить вода. Відповідно, за різної вологості одна тонна двох продуктів міститиме різну кількість сухої речовини.

Для соняшникового шроту в нашій нормативній базі наведена вологість 10%.

Якщо протеїн вказаний в абсолютно сухій речовині, вологість особливо важлива для переходу від лабораторного відсотка до розуміння того, скільки поживних речовин фактично міститься у товарній тонні.

Саме тому комерційне порівняння тільки за відсотком протеїну може бути оманливим.

Чи можна замінити соняшниковий шрот ріпаковим 1:1

Автоматично замінювати одну тонну соняшникового шроту однією тонною ріпакового тільки за масою некоректно.

Разом зі зміною виду сировини можуть змінитися:

• протеїн;
• клітковина;
• залишковий жир;
• вологість;
• співвідношення поживних компонентів;
• специфічні обмежувальні показники.

Через це змінюється внесок шроту у всю рецептуру.

Якщо новий продукт має інше співвідношення білка, клітковини та інших компонентів, може знадобитися коригування кількості решти кормової сировини.

Для ріпакового шроту додатково враховують специфічні для ріпакової сировини показники, якщо вони важливі для конкретного раціону.

Тому заміна одного шроту іншим - це не проста операція «тонна на тонну», а перерахунок рецептури.

Конкретну допустиму частку продукту вже визначають з урахуванням виду тварин, віку, продуктивності та повного складу раціону. Універсальної норми введення для всіх господарств немає.

Що вигідніше - ріпаковий чи соняшниковий шрот

На етапі закупівлі обидва продукти природно спочатку порівнюють за ціною тонни.

Проте дешевша тонна не обов’язково означає дешевшу рецептуру.

Для більш предметного порівняння послідовність варто змінити:

ціна → вологість → протеїн → клітковина → жир → специфічні показники → вплив на рецептуру → логістика.

Наприклад, одна партія може коштувати дешевше, але через її склад технолог зможе використовувати меншу частку продукту або буде змушений компенсувати певні характеристики іншими компонентами.

Інший шрот може мати вищу закупівельну ціну, але краще відповідати цільовій рецептурі.

Тому економічно порівнюються не просто дві ціни за тонну, а дві конкретні специфікації та їхній вплив на собівартість готового корму.

Корисно також дивитися, скільки сухої речовини та потрібного поживного компонента фактично купується в одній товарній тонні.

Саме цей розрахунок дає більше інформації, ніж окрема цифра протеїну в прайсі.

Що перевірити перед закупівлею

До погодження ріпакового або соняшникового шроту варто запросити актуальні показники саме запропонованої партії.

Насамперед потрібно уточнити:

• фактичний сирий протеїн;
• основу, на якій наведений протеїн;
• вологість;
• сиру клітковину;
• залишковий жир;
• для ріпакового шроту - специфічні показники, важливі для конкретної рецептури;
• дату та ідентифікацію аналізу;
• доступний обсяг;
• формат відвантаження;
• умови доставки.

Якщо підприємство раніше не працювало з таким продуктом, перед значною закупівлею доцільно оцінити репрезентативний зразок і перерахувати рецептуру за його фактичними характеристиками.

У SeedWay Oil якість сировини та продукції контролює власна виробничо-технологічна лабораторія. При закупівлі шроту покупцеві все одно потрібна актуальна специфікація саме доступної партії.

Тому вибір між ріпаковим і соняшниковим шротом варто починати з вимог до рецептури. Наступний крок - порівняти фактичний склад партій, а вже потім їхню ціну та логістику.

‍